Міжнародний круглий стіл «Постпандемічний та (пост)воєнний соціально-економічний розвиток: людино центризм & підтримка бізнесу»
22 червня 2022 року на базі ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» відбувся міжнародний круглий стіл «Постпандемічний та (пост)воєнний соціально-економічний розвиток: людино центризм & підтримка бізнесу», співорганізаторами якого виступили Міністерство освіти і науки України, Міністерство економіки України, ГО «Інноваційний університет», ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», Державний торговельно-економічний університет, Міжнародний європейський університет, Інститут системних статистичних досліджень, ТОВ «BIZZBIZZ» (м. Торонто, Канада) та інші. Круглий стіл виступив майданчиком, на якому обговорили макроекономічні шоки, які відбулися в Україні, а саме перший – пандемія COVID-19 з 2020 року, та другий – повномасштабна військова агресія росії проти України, а також визначили можливості та перспективи економіки відповідати на виклики війни.
Співголова оргкомітету, модератор заходу д.е.н.,проф., Олександра Москаленко, член ГО «Інноваційний університет», головний науковий співробітник НДІ економічного розвитку КНЕУ ім. В. Гетьмана у своєму вступному слові зазначила, що відбувся стрімкий перехід економіки України з постпандемічної в (пост)воєнну економіку. Спікер наголосила на цивілізаційному виборі України – членстві в Європейському Союзі та його перспективах, міжнародній підтримці України, потребі побудови нового міжнародного порядку безпеки, оскільки війна в Україні штовхає цивілізований світ у важкий період геополітичної перебудови, перебоїв у постачанні, продовольчої та енергетичної небезпеки та більш нестабільних фінансових ринків. Було зазначено, що ці потрясіння можуть похитнути соціальну та політичну стабільність у деяких країнах, водночас послабивши здатність світу в цілому протистояти існуючим глобальним викликам.
Ключові спікери у межах заявлених завдань круглого столу зробили практично важливі акценти на аналізі стійкості економіки України, її можливостях та відповідях для людиноцентризму та соціально-економічного розвитку вже в умовах війни, причин геополітичного конфлікту та напрямах повоєнної відбудови світу, відповідях системи освіти України на виклики, інструментарії економічної науки, маркетингу зокрема, для підтримання ефективності ринку, новітніх матеріальних механізмах соціального захисту людей під час війни – краудфандингу та краудінвестингу, безумовного базового доходу.
Детальніше виступи спікерів були про таке.
Наталя Горшкова, к.е.н.,Директор Департаменту стратегічного планування та макроекономічного прогнозування Міністерства економіки України у своїй доповіді зробила оцінювання поточного стану економіки України та її відповідей на виклики повномасштабної війни, розкрила ключові ініціативи уряду щодо підтримки бізнесу (програма пільгових кредитів та релокація підприємств, податкове стимулювання) та громадян України, які є внутрішньо переміщеними особами і/або втратили роботу. Також спікер надала попередні прогнози щодо можливого падіння вітчизняної економіки з огляду на завданні збитки від війни та зниження ділової активності.
Андрій Гриценко, заступник директора ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України”, д.е.н., професор, академік НАН України фундаментально розкрив сучасні форми руху і розв’язання суперечностей глобалізації та локалізації. Спікер наголосив, що з точки зору механізмів реконструкції України після перемоги важливим є взаємодоповнювальне використання влади держави та ринку, а не лише ліберальних підходів та ринкових механізмів. На думку Андрія Гриценка, сама міжнародна фінансова допомога, за суттю, носить неринковий характер, хоча надається у грошовій або товарній формі, а центром застосування сил країни має бути структурна політика, спрямована на створення економічної архітектоніки, здатної забезпечити сучасний дизайн соціально-економічного розвитку. Структурна політика повинна бути прив’язана до всіх інших видів політики, насамперед фіскальної, монетарної та інвестиційної.
Антоніо Родрігес (Antonio Rodriguez), Master&Law Degree in ESADE, CEO, Spain у виступі на тему Efficient Happiness, The Excellence Of The Organizational Health зазначив, що у 2018 році він заснував Efficient Happiness, компанію-піонера, яка має на меті підвищити рівень щастя на робочому місці, щоб допомогти організаціям повністю розкрити свій потенціал і забезпечити, щоб люди використовували найкращу версію себе на роботі. Спікер зазначив, що його компанія зосереджена на емоційному стані організацій, що являє собою нову парадигму. Компанія має професійний та унікальний метод, ідеальний для всіх ринків. У компанії вірять, що люди є двигуном наших організацій. Зараз Efficient Happiness працює в Іспанії, США та Мексиці. Сценарієм після пандемії та війни та післявоєнного світу, вважає Антоніо Родрігес, є турбота про людей не лише на робочому місці, а й скрізь, і це є важливішим, ніж будь-коли. Справжня інновація стосуватиметься не технологій, а гуманізації. Компанії та уряди повинні піклуватися про своїх людей і контролювати, як емоції впливають на них, щоб приймати найкращі рішення. Спікер акцентував увагу на тому що, якщо ми хочемо подолати найскладніші моменти, необхідно враховувати політику стійкості.
Анастасія Софієнко, к.е.н., керівник експертної групи з питань бюджетування директорату європейської інтеграції, бюджетування та узгодження політик Міністерства освіти і науки України комплексно розкрила фінансові механізми та методологію профільного міністерства щодо потреби відстояти видатки на освіту у повоєнний час. «В умовах фінансових труднощів, які викликані повномасштабною війною, не варто очікувати на інвестиції в систему освіти. – наголосила спікерка. – Пріоритетом є оборонний сектор, але держава гарантує утримання системи освіти (здобувачі мають бути охоплені освітою, а вчителі та викладачі отримувати заробітну плату за свою роботу). Фінансова допомога від МФО та іноземних партнерів надходить за принципом компенсації, додаткове (понад заплановане у державному бюджеті) фінансування не передбачається». Мова у виступі також йшла про ефективність використання коштів, що виділяються на освіту з державного бюджету.
Сергій Касян, завідувач кафедри маркетингу,НТУ «Дніпровська політехніка», к.е.н., доцент, член ГО «Інноваційний університет» розкрив особливості маркетингового ціноутворення на товари і послуги компаній в умовах постпандемії, воєнного та повоєнного періоду. Маркетинг спікером представлено в якості ефективного інструменту підтримання збуту і просування товарів, розкрито його можливості та сучасні технології. Практично важливі акценти були зроблені на digital marketing у сільському господарстві, яке зараз в Україні особливо потерпає від війни.
Сергій Замідра, Перший заступник голови Всеукраїнської асоціації громад розкрив актуальність соціального капіталу громад поствоєнного періоду, його зміст і практичну орієнтованість для вивільнення потенціалу та розвитку територіальних громад. Спікер зробив акценти на проблемах громад в умовах воєнного стану, вимушеному переміщені людей за кордон та в інші регіони України від війни, та які ризики несе втрата громадами свого людського потенціалу, й щодо можливих конфліктів між тими, хто виїхав, та хто залишився. Сергій Замідра також наголосив на ролі громадських організацій і волонтерів у розвитку громад, їх соціального капіталу.
Юлія Юрків, Бізнес-школа «Міжнародний інститут бізнесу», Академічний директор програми «МВА in Public Administration» в Міжнародному інституті бізнесу, аспірантка кафедри економічної теорії ДВНЗ «КНЕУ ім. В. Гетьмана» представила свої ідеї з імплементації безумовного базового доходу (ББД) як інструменту боротьби з бідністю у післявоєнний період. У виступі було представлено теорію та міжнародну практику безумовного базового доходу у розрізі країн, «за» і «проти» імплементації ББД, авторське бачення цього інструменту в соціальній політиці. До дискусії за цією темою долучилася Антоніна Радіонова, PhD, доцент кафедри комерційної діяльності і логістики КНЕУ імені Вадима Гетьмана, старший науковий співробітника НДІ економічного розвитку КНЕУ ім. В. Гетьмана, яка зробила акценти на власному дослідженні проблематики ББД, своєрідності впровадження безумовного базового доходу в Україні та ставленні до нього населення, важливості ББД як інструменту пом’якшення випливу війни на падіння реальних доходів громадян та стандартів життя населення.
Галина Студінська, д.е.н., доцент кафедри світової економіки Національного університету харчових технологій виступила з актуальною доповіддю «Секторальна структура національної економіки: ефективний вимір у поствоєнній відбудові України». Спікер розкрила роль галузевої структури національної економіки у забезпеченні її ефективності. Проаналізувала світову галузеву структуру, визначила наявність щільної кореляції між часткою первинного сектору національної економіки та обсягом ВВП на душу населення. Спікер також обґрунтувала необхідність підтримки світового рівня у співвідношенні галузей національної економіки України, розкрила напрями формування сучасної стратегії розвитку національної економіки. У доповіді також висвітлено помилки у формуванні цієї стратегії, яка не дозволить підняти добробут українців до європейського рівня. Спікер зробила ключовий висновок про ефективне співвідношення питомих часток галузей національної економіки – 5:30:60:5.
Дарія Котенок, к.е.н., доцент кафедри економічної теорії ДВНЗ “Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана” розкрила зміст конвергенції в галузі вищої освіти у воєнному поступі. Спікеркою окреслено ключові завдання системи вищої освіти у воєнний і поствоєнний час, зроблено рефлексію підтримки українських учених міжнародною науковою спільнотою в умовах війни, проблем та переваг такої підтримки. У розвиток дискусії обговорювалися проблеми якості вищої освіти, необхідності просування іміджу та бренду вітчизняної системи вищої освіти.
Серед заявлених тем, які знайдуть своє висвітлення в письмових текстах учасників круглого столу, є такі:
Віра Усик, д.е.н., професор кафедри національної економіки та публічного управлінняДВНЗ “Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана”, член ГО «Інноваційний університет» з доповіддю на тему: «Публічне управління освітньою сферою в надзвичайних ситуаціях»; Лариса Лебедева, к.е.н, доцент, Державний торговельно-економічний університет – «Наслідки воєнної агресії для економіки та економічної політики в Україні»; Аліна Барвінок, PhD, старший науковий співробітник НДІ Економічного розвитку КНЕУ імені Вадима Гетьмана, провідний науковий співробітник Інституту системних статистичних досліджень – «Статистичне оцінювання впливу пандемії COVID-19 на економічну ситуацію в Україні та інших країнах світу»; Олег Редько, аспірант, науковий співробітник НДІ Економічного розвитку КНЕУ імені Вадима Гетьмана, кофаундер ТОВ «BIZZBIZZ», Яна Вдодович, кофаундер ТОВ «BIZZBIZZ», Eduardo Llop Pereña, кофаундер ТОВ «BIZZBIZZ» – «Краудфандинг, краудінвестинг, бізнес-акселерація: майбутнє+ сучасного бізнесу» та багато інших актуальних тем.
Участь у круглому столі також взяла член ГО «Інноваційний університет» Інна Семенець-Орлова, доктор наук з державного управління, проф., директор Навчально-наукового інституту управління, економіки та бізнесу Міжрегіональної Академії управління персоналом, Ніна Євдокимова, к.е.н., професор кафедри економічної теорії ДВНЗ «КНЕУ ім. В. Гетьмана», Ольга Соломко, к.е.н., доцент кафедри економічної теорії ДВНЗ «КНЕУ ім. В. Гетьмана», Вадим Довготелес, аспірант КНЕУ, data аналітик, приватний підприємець, Ірина Васильчук, д.е.н., професор Державного інституту економіки та технологій (м. Кривий Ріг), Надія Баріда, к.е.н., доцент кафедри банківської справи ДВНЗ «КНЕУ ім. В. Гетьмана», Алевтина Кудінова, д.е.н., професор кафедри економічної теорії ДВНЗ «КНЕУ ім. В. Гетьмана» та інші колеги.
Відбулася продуктивна дискусія в межах виголошених промов і рефлексія обговорюваних проблем учасниками круглого столу на завершення обговорення.
Заключне слово. Олександра Москаленко: «Отже, високою ціною людських життів у неспровокованій війні нам відкривається європейська перспектива. Цивілізаційний вибір України зроблений – наша країна стала кандидатом члени ЄС. Російсько-українська війна все змінила. Громадяни України закріпили свою відмінність, єдність та національну ідентичність, приналежність до держави України на новому рівні. Відбулося переосмислення багатьох суспільно-політичних подій на новому рівні усвідомлення. Вражає відважність, героїзм та рішучість українського народу. Ми є свідками переоцінки сенсів нації та держави, усвідомлення цінності державності, колосального посилення відповідальності апарату державної влади, президента України, уряду, парламенту, судової гілки влади за наше спільне майбутнє, яке пов’язано з цивілізаційним вибором, боротьбою за наш суверенітет і територіальну цілісність, зовнішньополітичним вектором, зміцненням позицій України на міжнародній арені в цивілізованому демократичному світі. Відбулася акселерація усіх без винятку реформ: вимога часу реформувала усі інститути державної влади в бік європейського вектору, людиноцентризму та ролі економіки, яка працює на благо всього народу. Україна тепер не сама у боротьбі за цивілізаційні та демократичні цінності, за європейський вибір і європейську перспективу. До нових зустрічей! Слава Україні!»